Критерії оцінки тендерних пропозицій: ціна переважає

Ст. 246 польського закону Prawo zamówień publicznych (Право публічних закупівель) (відкривається в новій вкладці) дозволяє надати ціні щонайбільше 60% ваги, якщо замовник не визначить в описі предмета закупівлі вимог до якості. Якщо визначить, ціна може мати більшу вагу або навіть бути єдиним критерієм. Норма стосується публічних замовників, зазначених у п. 1 і 2 ст. 4 закону, зокрема установ сектору публічних фінансів. У тендерах на лабораторні меблі ціна майже завжди має вагу щонайменше 60%: меншу вагу вона мала лише в 10 тендерах із понад тисячі. З інших критеріїв оцінки тендерних пропозицій замовники найчастіше обирають гарантію і строк виконання.

Одна процедура закупівлі часто поділена на лоти, і кожен лот має власні критерії та власні пропозиції. Тому в цьому тексті кожен лот вважається окремим тендером.

тендери з відомими вагами всіх критеріїв

1134

у яких ціна мала вагу рівно 60%

63%

лише за ціною, без інших критеріїв

21%

пропозиції в типовому тендері

2

Яку вагу має ціна серед критеріїв оцінки тендерних пропозицій?#

Найчастіше рівно 60%, тобто найбільше, скільки закон дозволяє без опису вимог до якості. Таку вагу ціна мала майже у двох третинах тендерів (63%). На другому місці за частотою опинилася лише ціна, без жодного іншого критерію: так оцінювали пропозиції в кожному п’ятому тендері (21%).

Лише ціна (100%)21%

Щонайменше 80%, але менше ніж 100%13%

Понад 60%, але менше ніж 80%2,4%

Рівно 60%63%

Менше ніж 60%0,9%

Джерело: e-Zamówienia (BZP) і TED, розрахунки RenggliЗавантажити CSVЗавантажити PNG

Показати дані

Категорія	Значення	Інтервал 95%	n
Лише ціна (100%)	21%	від 19 до 24%	1134
Щонайменше 80%, але менше ніж 100%	13%	від 11 до 15%	1134
Понад 60%, але менше ніж 80%	2,4%	від 1,6 до 3,4%	1134
Рівно 60%	63%	від 60 до 66%	1134
Менше ніж 60%	0,9%	від 0,5 до 1,6%	1134

Той самий графік як зображення. Можна використовувати з посиланням на джерело (CC BY 4.0).

Коли ціна мала вагу понад 60%, вона найчастіше була єдиним критерієм. Перший і останній повні роки схожі: у 2021 р. лише за ціною оцінювали пропозиції в 16% тендерів, а у 2025 р. так було в 19%. За такої кількості тендерів ця різниця могла виникнути випадково, тож вона не свідчить про зміну. 2026 рік тут не порівнюється, бо він ще триває.

Які нецінові критерії обирають замовники?#

Крім ціни, замовники найчастіше нараховували бали за гарантію: так було в більш ніж половині тендерів на лабораторні меблі (57%). Строк виконання, тобто час, за який учасник зобов’язується виконати договір, був критерієм у 28% тендерів. Якість і технічні параметри оцінювали рідко: у 4,4% тендерів.

Гарантія57%

Строк виконання28%

Інші критерії11%

Якість і технічні параметри4,4%

Сервіс1,4%

Вартість життєвого циклу1,2%

Соціальні аспекти1,1%

Джерело: e-Zamówienia (BZP) і TED, розрахунки RenggliЗавантажити CSVЗавантажити PNG

Показати дані

Категорія	Значення	Інтервал 95%	n
Гарантія	57%	від 54 до 60%	1172
Строк виконання	28%	від 26 до 31%	1172
Інші критерії	11%	від 9,6 до 13%	1172
Якість і технічні параметри	4,4%	від 3,4 до 5,8%	1172
Сервіс	1,4%	від 0,8 до 2,2%	1172
Вартість життєвого циклу	1,2%	від 0,7 до 2%	1172
Соціальні аспекти	1,1%	від 0,6 до 1,9%	1172

Той самий графік як зображення. Можна використовувати з посиланням на джерело (CC BY 4.0).

Гарантію і строк виконання легко порівняти, бо учасник вписує в пропозицію кількість місяців або днів. Для критерію якості замовник мусить заздалегідь описати, за що нараховує бали і як комісія це перевірить. Дані не показують, чи саме тому такий критерій трапляється рідко.

Які замовники оцінюють пропозиції лише за ціною?#

Найвищу частку оцінювання лише за ціною мали науково-дослідні інститути: так вони оцінювали пропозиції у двох із п’яти своїх тендерів (41%). Заклади вищої освіти оголосили найбільше тендерів і лише за ціною оцінювали пропозиції в кожному п’ятому з них (20%). Найрідше лише ціну обирали школи (7,8%), а також органи влади та місцевого самоврядування (8,5%).

Науково-дослідні інститути41,5%

Державні інспекції та лабораторії25,9%

Інші (зокрема правоохоронні, військові й рятувальні служби та підприємства)24,5%

Заклади вищої освіти19,6%

Заклади охорони здоров’я17,3%

Органи влади та місцевого самоврядування8,5%

Школи7,8%

Джерело: e-Zamówienia (BZP) і TED, розрахунки RenggliЗавантажити CSVЗавантажити PNG

Показати дані

Категорія	Значення	Інтервал 95%	n
Науково-дослідні інститути	41,5%	від 33,8 до 49,6%	147
Державні інспекції та лабораторії	25,9%	від 16,3 до 38,4%	58
Інші (зокрема правоохоронні, військові й рятувальні служби та підприємства)	24,5%	від 14,9 до 37,6%	53
Заклади вищої освіти	19,6%	від 16,5 до 23,2%	545
Заклади охорони здоров’я	17,3%	від 12,4 до 23,7%	173
Органи влади та місцевого самоврядування	8,5%	від 4,4 до 15,9%	94
Школи	7,8%	від 3,4 до 17,0%	64

Той самий графік як зображення. Можна використовувати з посиланням на джерело (CC BY 4.0).

Кожна з чотирьох найменших груп (школи, державні інспекції та лабораторії, органи влади та місцевого самоврядування, а також «Інші») мала менше ніж сто тендерів, тож їхні результати менш надійні. Дані також не пояснюють, чому науково-дослідні інститути так часто обирали лише ціну. З оголошень не видно, чи вони описали вимоги до якості, які дозволяють оцінювати лише за ціною, і чи взагалі на них поширюється межа 60%.

Чи приваблює оцінювання лише за ціною більше пропозицій?#

Дані цього не підтверджують. Якби оцінювання лише за ціною приваблювало учасників, такі тендери рідше закінчувалися б однією пропозицією. Одну пропозицію отримали 27% тендерів, оцінюваних лише за ціною, і 31% тендерів, у яких ціна була одним із кількох критеріїв. За такої кількості тендерів ця різниця могла виникнути випадково, тож вона не свідчить про жоден зв’язок.

Пропозицій загалом мало: половина тендерів на лабораторні меблі отримала щонайбільше 2 пропозиції. Аналіз не враховує обсягу закупівель, часу на подання пропозицій і регіону, тому не показує, від чого залежить кількість пропозицій.

Що з цього випливає для тендерної документації (SWZ)#

Готуючи тендерну документацію (у Польщі SWZ) на лабораторні меблі, варто перевірити три речі.

1. Ціна понад 60% лише з вимогами до якості в описі предмета закупівлі

   Замовник, на якого поширюється ст. 246, може надати ціні вагу понад 60% або оцінювати пропозиції лише за ціною, якщо опише вимоги до якості. Опис предмета закупівлі має визначати ці вимоги принаймні для основних елементів закупівлі (ч. 2 ст. 246 закону Prawo zamówień publicznych (відкривається в новій вкладці)). Для лабораторних меблів це, наприклад, матеріал лабораторних стільниць, конструкція шафок або вимоги до витяжних шаф.

2. Гарантія, яка розрізняє пропозиції

   Якщо максимум балів дає строк гарантії, який і так пропонує кожен учасник, усі отримають однакові бали. Тоді вибір все одно визначить ціна.

3. Критерій якості, який комісія може перевірити

   Критерій якості працює, коли учасник вписує в пропозицію конкретну характеристику, наприклад матеріал або спосіб виготовлення, а комісія нараховує за неї бали за заздалегідь описаною шкалою. Які характеристики варто описати, зібрано в статті про те, якими мають бути лабораторні меблі.

Метод і дані#

Одиницею даних є лот, бо критерії та кількість пропозицій замовник наводить для кожного лота окремо. Процедуру можна поділити на лоти, наприклад за лабораторіями або видами меблів.